без чого не буває театру?

Однозначно, без акторів, адже в такому випадку приміщення просто перетворюєтся на німу кімнату, яку невдовзі приречено здавати в аренду.

Без чого не буває актора?

Однозначно, без сцени, адже в такому випадку актор рано чи пізно стане продавцем косметики чи шаурми, що у вільний час почитує Сартра.

Без чого не буває сцени?

Однозначно, без глядацької зали, адже тоді сцена стане комерційним, таким собі, місцем розпродажу одягу та взуття.

Без чого не буває глядацької зали?

Однозначно, відповідь напрошується сама по собі - без глядача, адже в іншому випадку пуста глядацька зала невдовзі стане залом для дискотек, а крісла залюбки розметуть всі, кому не лінь.

Тільки заради глядача, жадібного на мистецтво гри і слова, актор знов і знов виходить на сцену, щоб, як вперше, відчути його теплоту та доброзичливість, побачити його щирі спраглі очі, почути легкий бентежний стукіт гарячого серця, і... точно відгадати настрій глядача, щоб залучити його до співгри.

Успіх актора, вистави і, власне, театру залежить саме від реакції глядача. Втім, головною запорукою вдачі буде присутність в залі глядача, який точно знає, для чого він тут. Для театру "Сім Муз" таким незмінним глядачем є homologos - уважний, прискіпливий, думаючий.

Всі ці характеристики є неодмінною складовою і самих акторі, адже перед нами не просто вчорашні студенти-філологи, які намагалися пізнати глибину і силу слова в багатообіцяючих світах фантазій та ідей, але вже досвідчені мандрівники-філософи, що ретельно досліджують буття літературного всесвіту. Бути глядачем такого театру - не просто "почесно, але й корисно".

*****

P.S. А ви придбали білет на виставу театру "Сім Муз"?